Хто такі "200", "300", "400" Так-то воно так, але ж ми досі використовуємо ці коди для позначення втрат: 200 – загиблі, 300 – поранені, 400 – полонені та зниклі безвісти. Таблиці із цими даними виходять із військової частини і піднімаються по вертикалі до відповідних управлінь.26 вер. 2023 р.
1 зміна у цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 30 жовтня 2022. «Вантаж 300» (рос. груз 300) — у військовому жаргоні термін, що позначає транспортування пораненого солдата, якого вивозять із зони бойових дій.
У 1984 році Міноборони СРСР своєму управлінню з перевезення військових вантажів дало вказівку шифрувати різні вантажі різноманітними кодами. Наприклад, «Груз 100» – це вантаж зі зброєю, «Груз 200» – вбиті, «Груз 300» – поранені, «Груз 400» – контужені і так далі. Таких маркувань було до 800.
Назва увійшла у вжиток після війни в Афганістані. Часто використовується в оперативних переговорах військових і спецслужб для позначення кількості поранених («у нас двоє трьохсотих»). При перевезенні пораненого заповнювалась форма документа № 300 (типовий бланк). Звідси й назва «вантаж 300».
«Вантаж 300» — воєнний термін, що позначає транспортування пораненого солдата, якого вивозять із зони бойових дій». В країні, де регіон з мільйонами людей називають не за історичною назвою, а в якості вугільного басейну, логічно, що й загиблих та поранених можуть називати нумерованим вантажем.
"вантаж 400" – контужені; "вантаж 500" – медикаменти; "вантаж 600" – полонені; "вантаж 700" – гроші і дорогоцінності.
Термин «Груз-300» тоже появился в годы Афганской войны. Он обозначает раненного солдата, которому требуется транспортировка из места ведения боевых действий.
Залишити відповідь