Обмеження волі – це покарання, що полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці (статтею 61 КК України).
Зокрема арешт та позбавлення волі передбачають повну фізичну ізоляцію особи від суспільства, а санкція у вигляді обмеження волі — тримання засудженого в установі відкритого типу. Там за ним здійснюється постійний нагляд з боку працівників установи, проте повної ізоляції від суспільства не відбувається. 2.
2) три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п'ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Позба́влення во́лі — кримінальне покарання в Україні, яке полягає в ізоляції засудженого від суспільства та поміщенні його до кримінально-виконавчої установи. Є одним із найсуворіших кримінальних покарань, знаходиться між обмеженням волі та довічним позбавленням волі.
Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до пенсіонерів, військовослужбовців строкової служби, до людей з інвалідністю I та II груп.
Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років. 3. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до …
Залишити відповідь