Зі змісту виразу «не наказу» випливає, що індосант позбавляє свого індосата можливості зробити свій наказ, тобто індосувати вексель. При цьому вираз «не наказом» не містить жодних заяв про обмеження відповідальності індосанта.
Простий вексель використовується, коли в угоді є лише два учасники – боржник і кредитор. Переказний вексель використовується дуже рідко – у тому випадку, якщо в угоді з'являється третій учасник (його називають платником). Він повертає гроші кредитору замість боржника. Сума до оплати.
Особа, яка передає вексель за індосаментом, називається індосантом. Особа, яка отримує вексель за індосаментом, – індосатом або індосатором. Дія передачі векселя називається індосуванням, індосацією векселя.
Вексель — цінний папір, що підтверджує зобов'язання боржника повернути гроші векселедержателю у встановлений термін. Існують два види: Простий – він передбачає сплату боргу без додаткових умов. Переказний – він містить зобов'язання третьої особи сплатити суму, визначену у векселі.
Залишити відповідь