Перша властива материкам, включаючи їхні підводні окраїни, друга — океанічним улоговинам. Материкова земна кора складається з трьох шарів: осадового, гранітного, базальтового. Океанічна земна кора має два шари. Зверху залягає малопотужний (близько 1 км) шар пухких морських осадів.5 трав. 2020 р.
Основна відмінність океанічної кори від континентальної — відсутність «гранітного» шару, істотно менша потужність (2-10 км), молодший вік (юра, крейда, кайнозой), велика латеральна однорідність.
Океанічна земна кора складається із 2 шарів. Верхній шар — осадовий, нижній шар — базальтовий. Гранітний шар в океанічній земній корі відсутній.
За складом і будовою розрізняють материкову та океанічну земну кору. Материкова земна кора складається з трьох шарів гірських порід (осадового, гранітного, базальтового), а океанічна з двох (осадового й базальтового). Зазирнути вглиб земної кори допомагають шахти, які створені для видобутку корисних копалин.
Океані́чна земна́ кора́ — земна кора, розповсюджена під дном океанів та морів. Відрізняється від континентальної земної кори відсутністю гранітного шару і значно меншою потужністю — від 5 до 10 км (макс. 20-25 км), зокрема зменшеною товщиною осадового шару.
Континента́льна земна́ кора́, материко́ва земна́ кора́ — земна кора материків, що складається з осадового, гранітного і базальтового шарів. Середня потужність 35—45 км, максимальна — до 75 км (під гірськими спорудами). Синонім — материкова земна кора.
– товщина материкової кори може досягати 70 км, а океанічної близько 7 – 10 км – океанічна кора старіша, ніж материкова – материкова кора розташована під материками, а океанічна – під океанами
Залишити відповідь